Коньяк – популярний алкогольний напій. Для виробництва коньяку сухе вино з винограду двічі переганяють, після чого відгін витримують у бочках з дуба.
Як з’явився коньяк
У другій половині 3 століття імператор Римської імперії Пробус дав дозвіл займатися вирощуванням винограду і виноробством галлам – до цього вино виробляли лише декілька міст. З цього часу і почалося поширення виноградарства там, де зараз виробляють коньяк.
На початку 20 століття у Франції видали декрет. Згідно з ним були визначені кордони земель, на яких виробляли виноградний бренді, і з тих пір його почали називати коньяком. Ця область включала у себе регіони Шаранта і Приморська Шаранта – французькі департаменти на заході країни. На кілька сотень кілометрів ці землі тягнуться до центру країни від Біскайської затоки і Жиронди.
GrandeChampagne і PetiteChampagne
Ця територія має дуже підходящий для вирощування винограду клімат, але найголовнішою рисою (чому сприяє Атлантичний океан, що знаходиться поруч) є підвищеній вміст вапна у ґрунті. Два регіони з найкращим вапняним ґрунтом – GrandeChampagne і PetiteChampagne (розташовані у вигляді півкільця на південь від GrandeChampagne). Якщо у напої суміші з GrandeChampagne буде більше половини, то ці дві області мають право на етикетці коньяку, який там виробляється, поміщати напис FineChampagne.
Район Бордері
Розташований на правій стороні від річки Шаранта, виробляє дуже тонкий і смачний коньяк, але аромат у нього не такий виражений.
BoisOrdinaire, FinBois, BonBois
Регіони, на території яких ростуть великі ліси. Марки коньяку, що тут виробляються, не мають ніжного смаку, тому виноград з цих територій використовують для дешевших напоїв; великі фірми купують тут молодий коньяк для використання у виробництві як купажний матеріал.
За діючими законами Франції, будь-який інший регіон, який випускає напої з технологією виробництва, як у коньяку, не мають права називати ці напої як коньяк. Їх можна зустріти під іншими назвами, наприклад, бренді.
Міжпрофесійне національне бюро коньяку заснувало певну систему класифікації вікових груп напою. Для прикладу, коньяк марки «Наполеон» створюється з компонентів, які мають витримку як мінімум шести років. Відлік починається з 01:00 A.M. 1.04 після того моменту, коли перегін вина цього врожаю припиняється.
На етикетках коньяку французького виробництва вказуються абревіатури, згідно з якими можна визначити термін їх витримки (у роках) і якість продукту:
- – від 2,5 – TroisEtoiles, V.S.
- – від 4 – V.S.O.P., V. О., Reserve,
- – від 5 – GrandeReserve, V.V.S.O.P.
- – 6 – Horsd’Age, Extra, Х.О., VieilleReserve, TresVieux, Napoleon
Французькі коньяки, витримані від 6 років, забороняють класифікувати, оскільки неможливо тримати контроль над процесом змішування напоїв зі спирту, що стало стійкою практикою. При цьому коньяк з написом на етикетці VieilleReserve або іншою подібною може бути витриманий і 7, і 14, і навіть 20 років. Але варто зауважити, що знавці коньяків і фахівці по коняку впевнені, що цей напій стає кращим тоді, коли він стає старшим.
Як правильно вживати напій
Під час обіду або вечері вживати напій небажано – так не буде відчуватися його аромат і смакові характеристики. Тому найчастіше напій подають на стіл після того, як з’їдено друге, після завершення прийому їжі або перед тим, як подати чай або кавові напої.
Правила вживання свідчать, що коньяк не можна закушувати і охолоджувати. Його подають у чарці форми невеликої бочки в умовах кімнатної температури, або підігріваючи долонею чарку. Обсяг чарки – 25 см3. Також підходить для вживання коньяку, келих кулястої форми, у який, не зважаючи на обсяг 100-125 см3, наливають ті ж самі 25 см3 напою. Іноді можна почути назву «інгалятор», яке застосовують до цього келиху.
