Французьке виховання дітей засноване на головному правилі – командують і остаточно вирішують батьки, а не їх діти. Навіть народження малюка не змушує француженок змінювати свій звичний розпорядок дня.
Французьке суспільство вважає, що у молодої мами також є необхідність мати своє життя і власний, не обтяжений дитиною, час. Що дивно, вони з легкістю зберігають звичайний стиль життя. Багато хто дивується, як у француженок малюки тихенько сплять в слінгу, а матусі тим часом займаються своїми справами, відвідують ресторани, кафе і т. д.
Поведінка і звички малюків
Французи здатні піддавати покаранню тільки за погану поведінку і прощають діткам дрібні витівки в щоденному проведенні часу.
Дуду — плюшева іграшка, в основному безформна. Діткам їх кладуть у ліжечко з самого народження для розвитку хватального і жувального рефлексів. Внаслідок чого, діти практично з ними не розлучаються аж до 7-9 років.
Смокчуть пустушки і пальці також досить довго, можна зустріти дитини з соскою у віці до 6 років. Пальці багато хто взагалі не перестає смоктати до підліткового періоду, вночі, тихцем.
Французи-батьки з народження визначають дитині окрему люльку, бажано і власну кімнату. В результаті привчена дитинка спить самостійно і не турбує маму з татом неодноразовими прокиданнями.
Але дивним є те, що у Франції діток скрізь супроводжують дорослі (секції/школа/гуртки/спорт/друзі), навіть якщо це по сусідству.
У Франції дорослі набагато менше забороняють дітям, втручаються тільки за реальної небезпеки для них. Дітлахам не задаються жорсткі рамки, їм довіряють. Старші братики і сестрички не перевантажуються турботами про молодшеньких братиків і сестричок. Кожен член сім’ї має право на особистий простір і своє звичне життя.
Місце освіти та режим харчування
Французи не захоплюються ранньою освітою, і не примушують дітей до навчання до школи. З дітьми не займаються вивченням абетки, цифр, ніхто не розв’язує приклади з математики. Ніхто ніколи не хвалиться знаннями своїх дітей.
Вихідний — це особливий день, вся сім’я займається спільним проведенням часу. Їздять на пікнік або за місто, відвідують виставки, музеї, аквапарк, провідують бабусь і дідусів.
Як і у всіх країнах, у французьких магазинах та супермаркетах багато видів дитячого харчування, але француженки цим не переймаються. Малюки мають окреме меню не більше, ніж до двох років, а потім самі їдять разом з усіма. Салат, м’ясо, сир, равлики — все без винятку. У ресторанах практично немає дитячого меню. В останні десятки років американізований сніданок, французи підсіли на кульки і пластівці з коробок, споживаючи їх з молоком, це вважається дуже корисною їжею.
Дорослі французи не особливо звертають увагу на дітей, що грають на дитячих майданчиках, вони ніколи не втручаються по дурницям. Вважається, що діти повинні відчувати не тільки тріумф, але і розчарування. Втручаються дорослі тільки при бійках, істериках і травмах. Матусі частенько залишають немовлят покричати – це порада педіатрів.
Відмітна особливість французьких родин – це те, що новонародженого не вважають центром всесвіту. Він новенький в сім’ї, і повинен прилаштуватися до побуту і звичок батьків, старших братів і сестричок. З пелюшок французів вчать сприймати відмову, і вони прекрасно розуміють, що в оточуючих є й інші важливі заняття.
Француженки ніколи не кутають дітвору. У теплу погоду гуляють на вулиці без шапочок в тоненьких боді. Кращою температурою для спальні новонародженого вважається 18-19 °C, що загартовує немовлят і вони більш стійкі до захворювань.
